22 січня 2015 року в Україні відзначається 96-та річниця ухвалення Акта Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки, який ознаменував об’єднання двох розділених віками частин українського народу. Ця дата має особливе історичне значення для України та всього українського народу, оскільки уособлює прагнення українців до об’єднаності, цілісності та неподільності.

Головні торжества проголошення злуки проходили на Софійській площі 22 січня 1919 року. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Лонгин Цегельський передав грамоту Національної Ради «Про об’єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії УНР Володимиру Винниченку.

Акт Злуки українських земель було засвідчено Універсалом про об’єднання УНР та ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об’єднання двох тодішніх держав в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі та возз’єднався на своїй землі в єдиній державі.

Об`єднання УНР та ЗУНР у 1919 році виявилося певною мірою декларативним, і невдовзі Україну знову було роз`єднано. Проте таке об`єднання стало моделлю цивілізованого демократичного збирання територій у єдиній суверенній державі, яке ґрунтувалося на ідеалах свободи та незалежності, добровільного волевиявлення, опори на власні політичні та матеріальні ресурси. Історичні події 1919 року сформували підґрунтя для відродження єдиної соборної Української держави та утвердження національної ідеї.

24 січня 1919 року було ухвалено закон про святкування 22 січня як Дня проголошення самостійності України. Із січня 1999 року цей день офіційно відзначався як День Соборності України.

Соборність України – одвічна мета, яку плекав народ протягом усієї історії боротьби за незалежну державу. Саме тому 22 січня українці в усьому світі відзначають День Соборності України. 

Крім того, цими днями відзначаються й інші події першої української революції ХХ століття: Проголошення незалежності Української Народної Республіки 22 січня 1918 року та День пам’яті полеглих у бою під Крутами 29 січня 1918 року.

Також 21 січня 2015 року відзначається 25 років «Живого ланцюга» – однієї з наймасовіших акцій громадської солідарності, яка передувала проголошенню державного суверенітету у 1990 та Незалежності України у 1991 році. 

Відзначення цих пам’ятних дат є доброю нагодою актуалізувати базові цінності українського суспільства, осмислити непростий досвід державотворення, вшанувати героїзм учасників визвольного руху та опрацювати помилки минулого:

1. Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.

2. Незалежність і суверенність – є запорукою виживання нації. Втрата незалежності у результаті більшовицької окупації у довготерміновій перспективі призвела до мільйонних втрат серед українців від Голодомору, репресій та війн.

3. Вшановуючи героїзм молоді у бою під Крутами, ми маємо розуміти, що загибель добровольців в нерівному бою стала сумним наслідком недостатньої уваги керівництва УНР до системної розбудови збройних сил – єдиного гаранта незалежності молодої держави.

4. Проголошення Соборності УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року є історичним актом об’єднання українських земель у єдину державу. Саме ці події, а не події вересня 1939 року, є підставами для історії українського державотворення. Адже в 1919 році українці об’єдналися з власної волі, щоб жити разом в єдиній незалежній державі.

5. Сьогодні захист територіальної цілісності України є святим обов’язком її громадян, продовженням боротьби попередніх поколінь за соборність.

З історичними довідками можна ознайомитись тут History_Dovidky.doc